1. Словник української мови в 11 томах

вишняк

ВИШНЯ́К, ч.

1. род. а́. Те саме, що ви́шни́к¹.

У городі під самими вербами ріс густий вишняк (Н.-Лев., II, 1956, 148);

У вишняку на всі голоси заливався соловей (Збан., Незабутнє, 1953, 46).

2. род. у́, розм. Те саме, що вишні́вка.

[Писар (наливає і п’є):] А славний ваш вишняк! Варто й повторити (Фр., IX, 1952, 60);

Поволі підводить [Шмалій] важку голову і на стелі бачить виразні сліди вишняку (Стельмах, І, 1962, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишняк — вишня́к 1 іменник чоловічого роду вишневий сад вишня́к 2 іменник чоловічого роду наливка Орфографічний словник української мови
  2. вишняк — -у, ч. 1》 Те саме, що вишник. 2》 розм. Те саме, що вишнівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишняк — ВИШНЯ́К, у́, ч. 1. Те саме, що ви́шни́к¹. У городі під самими вербами ріс густий вишняк (І. Нечуй-Левицький); У вишняку на всі голоси заливався соловей (Ю. Збанацький); Дві розлогі шовковиці за нею, і яблуні, й груші, й вишняк під хатою (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. вишняк — ВИ́ШНИ́К (садок із вишневих дерев або молода вишнева порість), ВИШНЯ́К, ВИШНИ́НА розм. (вишнева порість). Тішать очі Вишники навколо хат (Т. Масенко); Вдалині від дороги бовваніють у вишняках села (І. Цюпа); За будинком.. клаптик землі заріс вишниною (Б. Словник синонімів української мови