1. Словник української мови в 11 томах

вишрубовувати

ВИШРУБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШРУБУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал.

1. Вигвинчувати.

2. перен. Дуже піднімати, збільшувати, роздувати.

"Спілка" випустила вже багато акцій і старалася при помощі [допомозі] реклами вишрубовувати їх курс чимраз вище (Фр., V, 1951, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишрубовувати — Вишрубо́вувати: — викручувати шуруп [51] Словник з творів Івана Франка
  2. вишрубовувати — вишрубо́вувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. вишрубовувати — -ую, -уєш, недок., вишрубувати, -ую, -уєш, док., перех., діал. 1》 Вигвинчувати. 2》 перен. Дуже піднімати, збільшувати, роздувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вишрубовувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови