вишрубовувати

ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку (на теплому двигуні машини).., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби (в телевізорі) не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); — За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку (Івась) виймав, шрубок одшрубував (дума).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишрубовувати — Вишрубо́вувати: — викручувати шуруп [51] Словник з творів Івана Франка
  2. вишрубовувати — вишрубо́вувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. вишрубовувати — -ую, -уєш, недок., вишрубувати, -ую, -уєш, док., перех., діал. 1》 Вигвинчувати. 2》 перен. Дуже піднімати, збільшувати, роздувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вишрубовувати — ВИШРУБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШРУБУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. 1. Вигвинчувати. 2. перен. Дуже піднімати, збільшувати, роздувати. "Спілка" випустила вже багато акцій і старалася при помощі [допомозі] реклами вишрубовувати їх курс чимраз вище (Фр., V, 1951, 398). Словник української мови в 11 томах