1. Словник української мови в 11 томах

вклинюватися

ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВКЛИНИ́ТИСЯ (УКЛИНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся, док.

1. Входити клином, вузькою смугою в що-небудь.

Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (Донч., III, 1956, 234);

[Коренєв:] А якби інша вклинилась порода, це значно вам, порушило б проект будови греблі? (Дмит., Драм. тв., 1958, 373).

2. Втискуватися, вторгатися кудись, у середину чого-небудь.

Його плече вклинилося між круглим м’язистим плечем майора і кістлявим раменом Михайла (Загреб., Європа 45, 1959, 15);

На світанку наша артилерія шквалом вогню обрушилася на ворога, що вклинився в нашу оборону (Кучер, Чорноморці, 1956, 416).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вклинюватися — вкли́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вклинюватися — (уклинюватися), -ююся, -юєшся, недок., вклинитися (уклинитися), -нюся, -нишся, док. 1》 Входити клином, вузькою смугою в що-небудь. 2》 Втискуватися, вторгатися кудись, у середину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вклинюватися — ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВКЛИНИ́ТИСЯ (УКЛИНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся, док. 1. Входити клином, вузькою смугою в що-небудь. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вклинюватися — див. проникати Словник синонімів Вусика
  5. вклинюватися — ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ) у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ (УРІ́ЗУВАТИСЯ), ВРІЗА́ТИСЯ (УРІЗА́ТИСЯ), ВГАНЯ́ТИСЯ (УГАНЯ́ТИСЯ), ВГО́НИТИСЯ (УГО́НИТИСЯ) рідше, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ) рідше. — Док. Словник синонімів української мови