вклинюватися
ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ) у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ (УРІ́ЗУВАТИСЯ), ВРІЗА́ТИСЯ (УРІЗА́ТИСЯ), ВГАНЯ́ТИСЯ (УГАНЯ́ТИСЯ), ВГО́НИТИСЯ (УГО́НИТИСЯ) рідше, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ) рідше. — Док.: вклини́тися (уклини́тися), врі́затися (урі́затися), ввігна́тися (увігна́тися), вгна́тися (угна́тися), вда́тися (уда́тися). Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (О. Донченко); Це гористе місце мальовничим півострівцем врізувалося в річище Пруту (Ірина Вільде); Глибокою долиною врізається вона (річка) між скелисті гори і співає свою весняну пісню (С. Чорнобривець); Перед Левантиною лежала стежка, що вганялася вглиб гаю (Б. Грінченко); Найбільшою частиною — Лановим — увігналось це село в польові простори (Є. Кротевич); Місце над морем. Море вдається затокою в скелистий берег (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- вклинюватися — вкли́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вклинюватися — (уклинюватися), -ююся, -юєшся, недок., вклинитися (уклинитися), -нюся, -нишся, док. 1》 Входити клином, вузькою смугою в що-небудь. 2》 Втискуватися, вторгатися кудись, у середину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вклинюватися — ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВКЛИНИ́ТИСЯ (УКЛИНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся, док. 1. Входити клином, вузькою смугою в що-небудь. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (О. Словник української мови у 20 томах
- вклинюватися — див. проникати Словник синонімів Вусика
- вклинюватися — ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВКЛИНИ́ТИСЯ (УКЛИНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся, док. 1. Входити клином, вузькою смугою в що-небудь. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (Донч. Словник української мови в 11 томах