владати

ВЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, ц.-с., рідко. Те саме, що володі́ти.

Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями: од границі царя московського до Києва (Стор., І, 1957, 365);

Не буде на Вкраїні Лукавий пан владать, карать, нізащо кат! (Мал., II, 1956, 220);

— А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? (Фр., VI, 1951, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владати — влада́ти дієслово недоконаного виду володіти рідко Орфографічний словник української мови
  2. владати — -аю, -аєш, рідко. Те саме, що володіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владати — ВЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що володі́ти. Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями: од границі царя московського до Києва (О. Стороженко); Він хоче голодом себе убити, Мов той орел, що крильми не владає (П. Словник української мови у 20 томах
  4. владати — ВОЛОДІ́ТИ чим (мати що-небудь у своїй власності), ПОСІДА́ТИ що, ВЛАДУВА́ТИ рідше, ВЛАДА́ТИ рідше, ОБЛА́ДУВАТИ заст. Тепер Стратон Веремій володів тільки одним ставом (М. Стельмах); Газди ходили, розглядали свою землю, скільки хто її посідав (О. Словник синонімів української мови
  5. владати — Влада́ти, -да́ю, -да́єш чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. владати — Владати, -даю, -єш гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136. Словник української мови Грінченка