владувати

ВЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко.

1. Те саме, що володарюва́ти.

[Фауст:] Ви нині герцоги, владуйте, Я вам весь край оддам у лен (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372).

2. ким, чим. Те саме, що володі́ти 1.

Чим ворог мріяв владувать, йому те смертним полем стане (Ус., Вибр., 1948. 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владувати — владува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. владувати — -ую, -уєш, недок., рідко. 1》 Те саме, що володарювати. 2》 ким, чим. Те саме, що володіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владувати — ВЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Те саме, що володарюва́ти. Вони вимагали вiд нього того, чого вiн не мiг дати, вони хочуть владувати над усiєю землею, чого Володимир не мiг допустити (С. Скляренко); Ростеван був цар арабів, – з ласки бога владував, .. Словник української мови у 20 томах
  4. владувати — владува́ти 1. сильно вдарити (ср, ст)|| = вгатити 2. побити (ср, ст): Ми йому добре владували, буде знати, як брехати своїм (Авторка)|| = вигаратати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. владувати — див. керувати Словник синонімів Вусика
  6. владувати — ВОЛОДІ́ТИ чим (мати що-небудь у своїй власності), ПОСІДА́ТИ що, ВЛАДУВА́ТИ рідше, ВЛАДА́ТИ рідше, ОБЛА́ДУВАТИ заст. Тепер Стратон Веремій володів тільки одним ставом (М. Стельмах); Газди ходили, розглядали свою землю, скільки хто її посідав (О. Словник синонімів української мови
  7. владувати — Владува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)