владування
ВЛАДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. владува́ти.
О, він, Муравйов, може зрозуміти цю жадобу владування: він сам зазнав цієї запаморочливої пристрасті (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 132);
Хата за його [Перегуди] владування почала й зовсім розвалюватися (Кучер, Прощай.., 1957, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- владування — владува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- владування — -я, с. Дія за знач. владувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- владування — ВЛАДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. владува́ти. О, він, Муравйов, може зрозуміти цю жадобу владування: він сам зазнав цієї запаморочливої пристрасті (Ю. Смолич); Хата за його владування почала й зовсім розвалюватися (В. Словник української мови у 20 томах