1. Словник української мови у 20 томах

владування

ВЛАДУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. владува́ти.

О, він, Муравйов, може зрозуміти цю жадобу владування: він сам зазнав цієї запаморочливої пристрасті (Ю. Смолич);

Хата за його владування почала й зовсім розвалюватися (В. Кучер);

Як же побачив король, що сонце вже надвечори стало і прийшов кінець його владуванню, він .. встав, зняв із своєї голови вінець (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо);

Політичне владування складається з соціального та юридично організованого впливу уповноважених державних органів і посадових осіб на волю підлеглих (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владування — владува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. владування — -я, с. Дія за знач. владувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владування — ВЛАДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. владува́ти. О, він, Муравйов, може зрозуміти цю жадобу владування: він сам зазнав цієї запаморочливої пристрасті (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 132); Хата за його [Перегуди] владування почала й зовсім розвалюватися (Кучер, Прощай.., 1957, 126). Словник української мови в 11 томах