владолюбство
ВЛАДОЛЮ́БСТВО, а, с.
Любов до влади (у 3 знач.).
Вона [Марко Вовчок] стоїть зовсім осторонь від організаційних справ – ані тіні честолюбства і владолюбства (О. Іваненко);
Не раз його [Врангеля] владолюбству дошкуляло те, що його регламентують, що його підганяють (О. Гончар);
Він добре вивчив потаємні струни душі великого візира. На цих струнах передусім грали два почуття – владолюбство і користолюбство (В. Малик);
Патріарх Кирило не забув розмови у бібліотеці Теона. Та відвертість не очистила його серце від суєтності й владолюбства, а запалила ще чорніший вогонь у його ницій душі (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- владолюбство — владолю́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- владолюбство — -а, с. Любов до влади (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- владолюбство — ВЛАДОЛЮ́БСТВО (любов до влади), ВЛАСТОЛЮ́БСТВО книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЗМ (грубе підкорення однієї людини волі іншої). Посади не впливали на нього.. Владолюбство його не торкнулося (П. Словник синонімів української мови
- владолюбство — ВЛАДОЛЮ́БСТВО, а, с. Любов до влади (в 3 знач.). І хоч не раз його [Врангеля] владолюбству дошкуляло те, що його регламентують, що його підганяють, ..проте, ..упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (Гончар, II, 1959, 379). Словник української мови в 11 томах