влітку
ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ), присл. Літньою порою, літом.
Улітку, саме серед дня. Пустуючи, дурне ягня Само забилося до річки Напитися водички (Гл., Вибр., 1957, 70);
Як чарує очі влітку над горою сонця схід! (Тер., Щедра земля, 1956, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- влітку — літом чи влітку? Ясна річ, що влітку, взимку, навесні, восени. То в російській мові летом, зимой... Так само вранці, увечері, а не ранком, вечором. Нема сенсу калькувати, коли маємо в себе питомі слова-відповідники. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- влітку — влі́тку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- влітку — пр. літом, літньою <�теплою> порою, серед літа, об літній порі. Словник синонімів Караванського
- влітку — (улітку), присл. Літньою порою, літом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- влітку — ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ), присл. Літньою порою, літом. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне ягня Само забилося до річки Напитися водички (Л. Глібов); Як чарує очі влітку над горою сонця схід! (М. Словник української мови у 20 томах
- влітку — ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ) (літньою порою), ЛІ́ТОМ, ЛІ́ТКОМ розм., ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ) розм. Мати влітку часто спала або на горищі, або під відкритим небом на даху веранди (О. Гончар); Улітку наша річка обміліла (М. Словник синонімів української мови
- влітку — Влі́тку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)