внівець

ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), присл. Дотла, вщент, зовсім.

Яке де упало зерно при дорозі. Те скоро унівець стоптали прохожі (Манж., Тв., 1955, 104);

Скільки тут, на землі.. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим коханням палким і огнистим! (Рильський, І, 1956, 23).

◊ Вніве́ць оберну́тися (піти́ і т. ін.) стати нічим, розвіятися.

Недавня надія знову обернулася внівець, страх зігнав радість (Мирний, І, 1954, 226);

[Рябина:] Не дайте внівець піти моїй праці і господарству (Фр., IX, 1952, 415);

Вніве́ць поверну́ти — повернути в ніщо, зробити нічим.

Старшина козацтво унівець повернула… Усі землі посіла (Мирний, II, 1954, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внівець — вніве́ць прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. внівець — (унівець), присл. Дотла, вщент, зовсім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. внівець — ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), присл. Дотла, вщент, зовсім. Яке де упало зерно при дорозі, Те скоро унівець стоптали прохожі (І. Манжура); Скільки тут, на землі .. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим коханням палким і огнистим! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. внівець — оберну́тися наніве́ць (вніве́ць). Втратити значення, силу, виявитися марним, перестати існувати, пропасти і т. ін. Недавня надія знову обернулася нанівець, страх зігнав радість (Панас Мирний); Нежатії ниви Внівець обернулись: Тяжке лихо тим судилось... Фразеологічний словник української мови
  5. внівець — ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ) (остаточно, без залишку), ДОТЛА́, ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), ЗО́ВСІМ, ЦІЛКО́М, ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ), ГЕТЬ ЧИ́СТО. Шосе було забите кіньми і рознесеними вщент возами (О. Словник синонімів української мови
  6. внівець — Вні́вець, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)