вовкодух

ВОВКОДУ́Х, а, ч., розм., рідко. Про злу людину.

Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами (Вовчок, I, 1955, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовкодух — вовкоду́х іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. вовкодух — -а, ч., розм., рідко. Про злу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовкодух — ВОВКОДУ́Х, а, ч., розм., рідко. Про злу людину. Панi йому раз по раз: – Добре! Добре! Усе добре!.. – Гляди в мене, – не розледащій між моїми вовкодухами (Марко Вовчок); Тут із палацу випливає покоївка (відьма й вовкодух), бридко тримаючи пальцями собачу попону (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. вовкодух — див. злий Словник синонімів Вусика
  5. вовкодух — Вовкодух, -ха м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. О. 1864. ІІІ. 64). Словник української мови Грінченка