вовкодух
ВОВКОДУ́Х, а, ч., розм., рідко. Про злу людину.
— Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами (Вовчок, I, 1955, 131).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вовкодух — вовкоду́х іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- вовкодух — -а, ч., розм., рідко. Про злу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовкодух — ВОВКОДУ́Х, а, ч., розм., рідко. Про злу людину. Панi йому раз по раз: – Добре! Добре! Усе добре!.. – Гляди в мене, – не розледащій між моїми вовкодухами (Марко Вовчок); Тут із палацу випливає покоївка (відьма й вовкодух), бридко тримаючи пальцями собачу попону (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- вовкодух — див. злий Словник синонімів Вусика
- вовкодух — Вовкодух, -ха м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. О. 1864. ІІІ. 64). Словник української мови Грінченка