1. Словник української мови в 11 томах

вовкодав

ВОВКОДА́В, а, ч. Великий мисливський собака.

Йому відразу впав в око цей вовкодав, страшний на вигляд, але лагідний і слухняний (Багмут, Щасл. день.., 1959, 147);

— На чотирьох побіг [Терентій] додому, хотів ускочити в свій двір, та вовкодави захопили його й мало на шматки не порвали (Стельмах, Хліб.., 1959, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовкодав — вовкода́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вовкодав — -а, ч. Великий мисливський собака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовкодав — ВОВКОДА́В, а, ч. 1. Великий мисливський собака, якого використовують у полюванні на вовка. Пес їхній – добрий пес, вовкодав, – постарів, спав під стіною (С. Скляренко); Йому відразу впав в око цей вовкодав, страшний на вигляд, але лагідний і слухняний (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вовкодав — див. жорстокий Словник синонімів Вусика