вовченько
ВО́ВЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до вовк.
Усюди Вовченька недоленька морочить, — Хоч сядь та й плач (Гл., Вибр., 1957, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вовченько — во́вченько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вовченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до вовк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовченько — ВО́ВЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до вовк. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козаченькові вовченьки завили (з народної пісні); Усюди Вовченька недоленька морочить, – Хоч сядь та й плач (Л. Глібов); Хто переборе Орел чи вовченьки, Чи щастя, чи горе Чека козаченька? (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
- вовченько — Вовченько, -ка м. ум. отъ вовк. Словник української мови Грінченка