вовченько
ВО́ВЧЕНЬКО, а, ч.
Зменш.-пестл. до вовк.
По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козаченькові вовченьки завили (з народної пісні);
Усюди Вовченька недоленька морочить, – Хоч сядь та й плач (Л. Глібов);
Хто переборе Орел чи вовченьки, Чи щастя, чи горе Чека козаченька? (Дніпрова Чайка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вовченько — во́вченько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вовченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до вовк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовченько — ВО́ВЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до вовк. Усюди Вовченька недоленька морочить, — Хоч сядь та й плач (Гл., Вибр., 1957, 31). Словник української мови в 11 томах
- вовченько — Вовченько, -ка м. ум. отъ вовк. Словник української мови Грінченка