водник
ВО́ДНИК¹, а, ч. Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу).
Вже близько двох років змагаються водники Дніпра з працівниками каналу Москва-Волга (Рад. Укр., 9.І 1954, 1).
ВО́ДНИК², а, ч. Діжка для води, а також стілець (ослін), на якому стоїть така діжка або відро з водою.
Стара поліська хата мала.. біля дверей ще стільчик для відра з водою — водник (Матеріали з етногр.., 1956, 56);
Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра (Вас., І, 1959, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водник — I -а, ч. Робітник або службовець на водних шляхах (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). II -а, ч. Діжка для води, а також стілець (ослін), на якому стоїть така діжка або відро з водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водник — ВО́ДНИК¹, а, ч. Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). Ось розчистять плавні, розіллється тут море, і стане він тоді, як і старший брат, водником... Словник української мови у 20 томах
- Водник — Во́дник іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- водник — див. діжка Словник синонімів Вусика
- водник — Во́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- водник — Водник, -ка м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400. Словник української мови Грінченка