водник
ВО́ДНИК¹, а, ч.
Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу).
Ось розчистять плавні, розіллється тут море, і стане він тоді, як і старший брат, водником, водитиме флот по затоплених оцих урочищах (О. Гончар);
Базою кафедри факультетської терапії з 1934 року була Київська лікарня для обслуговування водників (з публіц. літ.).
ВО́ДНИК², а, ч.
Діжка для води, а також стілець (ослін), на якому стоїть така діжка або відро з водою.
Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра (С. Васильченко);
Стара поліська хата мала біля дверей ще стільчик для відра з водою – водник (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водник — I -а, ч. Робітник або службовець на водних шляхах (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). II -а, ч. Діжка для води, а також стілець (ослін), на якому стоїть така діжка або відро з водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Водник — Во́дник іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- водник — див. діжка Словник синонімів Вусика
- водник — Во́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- водник — ВО́ДНИК¹, а, ч. Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). Вже близько двох років змагаються водники Дніпра з працівниками каналу Москва-Волга (Рад. Укр., 9.І 1954, 1). ВО́ДНИК², а... Словник української мови в 11 томах
- водник — Водник, -ка м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400. Словник української мови Грінченка