водний
ВО́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до вода́ 1, 2.
Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа (О. Стороженко);
Водна стихія.
2. Який містить воду (у 1 знач.).
Максимум концентрації солей завжди спостерігався у верхніх шарах ґрунту (з наук. літ.);
Численні хімічні перетворення речовин у клітинах відбуваються лише у водних розчинах. Дуже багато води є в крові, лімфі (з навч. літ.).
3. Який живе, росте, водиться у воді.
Лагідні хвилі гойдають водні лілеї (М. Коцюбинський);
Гідробіологи пропонують внести до Червоної книги досить велику кількість водних безхребетних (з наук.-попул. літ.);
К. Мошинський наводить приклади з етнографії слов'янських народів, коли вони відмовлялися рятувати потопаючого, розцінюючи це як жертву, яку взяв собі водний демон (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- водний — во́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- водний — ВОДНИЙ – ВОДЯНИЙ – ВОДЯВИЙ, ВОДЯНИЙ – ВОДЯНИСТИЙ Водний. Який стосується води, а також використання її з певною метою. Вж. зі сл.: басейн, б’єф, голод, обмін, простір, режим, ресурс, розчин, рубіж, спорт, технікум, транспорт, шлях, артерія, гладінь... Літературне слововживання
- водний — -а, -е. Прикм. до вода 1), 2). || Який містить воду (у 1 знач.). Водний розчин. || Стос. до води (у 2 знач.). Водний шлях. Водна станція. || Який живе, росте у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водний — Ого, ч., нарк., див. бульбулятор (мокрий бульбулятор). Словник сучасного українського сленгу
- водний — ВО́ДНИЙ, а, е. Прикм. до вода́ 1, 2. Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа (Стор., I, 1957, 240); Закарпатська область багата на водні ресурси (Вісник АН, 3, 1957, 33); Водна стихія; // Який містить воду (в 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
- водний — Водний, -а, -е Водяной. Чоловік гордий, як пузирь водний. Ном. № 2459. Словник української мови Грінченка