водний

во́дний

-а, -е.

Прикм. до вода 1), 2).

|| Який містить воду (у 1 знач.). Водний розчин.

|| Стос. до води (у 2 знач.). Водний шлях. Водна станція.

|| Який живе, росте у воді.

Водне законодавство — система нормативних актів, які регулюють громадські відносини у галузі використання та охорони вод.

Водне поло — те саме, що ватерполо.

Водне право — система правових норм, які регулюють громадські відносини в галузі використання та охорони вод, а також відповідні наукова та навчальна дисципліни.

Водний баланс — співвідношення між кількостями води, що надійшла в організм і була виведена з нього.

Водний кадастр — зведення систематизованих відомостей про водні ресурси країни.

Водний об'єкт — зосередження вод на поверхні суходолу у формах її рельєфу або в надрах, що має межі, об'єм та риси водного режиму.

Водний податок — плата за користування водними об'єктами.

Водний сервітут — право обмеженого користування водним об'єктом.

Водний фонд — сукупність водних об'єктів в межах території країни.

Водні лижі спорт. — ковзання по воді на спеціальних лижах за катером, що буксирує; лижі для такого ковзання по воді.

Водні ресурси — запаси поверхневих та підземних вод, які знаходяться у водних об'єктах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водний — во́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. водний — ВОДНИЙ – ВОДЯНИЙ – ВОДЯВИЙ, ВОДЯНИЙ – ВОДЯНИСТИЙ Водний. Який стосується води, а також використання її з певною метою. Вж. зі сл.: басейн, б’єф, голод, обмін, простір, режим, ресурс, розчин, рубіж, спорт, технікум, транспорт, шлях, артерія, гладінь... Літературне слововживання
  3. водний — ВО́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до вода́ 1, 2. Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа (О. Стороженко); Водна стихія. 2. Який містить воду (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. водний — Ого, ч., нарк., див. бульбулятор (мокрий бульбулятор). Словник сучасного українського сленгу
  5. водний — ВО́ДНИЙ, а, е. Прикм. до вода́ 1, 2. Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа (Стор., I, 1957, 240); Закарпатська область багата на водні ресурси (Вісник АН, 3, 1957, 33); Водна стихія; // Який містить воду (в 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  6. водний — Водний, -а, -е Водяной. Чоловік гордий, як пузирь водний. Ном. № 2459. Словник української мови Грінченка