1. Літературне слововживання

водний

ВОДНИЙ – ВОДЯНИЙ – ВОДЯВИЙ, ВОДЯНИЙ – ВОДЯНИСТИЙ

Водний. Який стосується води, а також використання її з певною метою. Вж. зі сл.: басейн, б’єф, голод, обмін, простір, режим, ресурс, розчин, рубіж, спорт, технікум, транспорт, шлях, артерія, гладінь, глибина, енергія, ерозія, криниця, перепона, поверхня, потреба, проблема, процедура, станція, стихія, дзеркало, свято.

Водяний. 1. Який стосується води, пов’язаний з водою. Вж. зі сл.: вантаж, знак (на папері), трамвай, ерозія, сила, стихія, фарба, очі. 2. Який складається з води. Вж. зі сл.: вал, гребінь, потік, простір, пухир, смерч, стовп, шлях, дорога, воронка, гладінь, гора, крапля, мозоля, пара, піна, поверхня, повінь, подушка, пустеля, рівнина, хвиля, хмара, яма, дзеркало, озеро, плесо, бризки. 3. Який живе або росте в воді чи на її поверхні. Вж. зі сл.: бугай (птах), павук, щур, змія, курочка, тварина, гіацинт, горіх, каштан, мак, перець, кропива, кропивка, лілія, настурція, папороть, трава, зілля, квіти, півники. 4. Який діє за допомогою води. Вж. зі сл.: годинник, двигун, млин, турбіна, колесо, зрошування, опалення, охолодження.

Водявий, водяний. Який містить у собі багато води; безбарвний: водявий (водяний) виноград, водява (водяна) картопля, водяві (водяні) очі.

Водянистий. 1. Те саме, що водявий: водяниста крига, водянисті плями, водянисті очі, водянисті літери. 2. зрідка. Багатий на воду: водяниста річка.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водний — во́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. водний — -а, -е. Прикм. до вода 1), 2). || Який містить воду (у 1 знач.). Водний розчин. || Стос. до води (у 2 знач.). Водний шлях. Водна станція. || Який живе, росте у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водний — ВО́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до вода́ 1, 2. Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа (О. Стороженко); Водна стихія. 2. Який містить воду (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. водний — Ого, ч., нарк., див. бульбулятор (мокрий бульбулятор). Словник сучасного українського сленгу
  5. водний — ВО́ДНИЙ, а, е. Прикм. до вода́ 1, 2. Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа (Стор., I, 1957, 240); Закарпатська область багата на водні ресурси (Вісник АН, 3, 1957, 33); Водна стихія; // Який містить воду (в 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  6. водний — Водний, -а, -е Водяной. Чоловік гордий, як пузирь водний. Ном. № 2459. Словник української мови Грінченка