1. Словник української мови в 11 томах

водночас

ВОДНО́ЧА́С, присл. У той самий час; одночасно.

Буть агрономом і поетом, Їй-богу, можна водночас (Рильський, Поеми, 1957, 167);

До Капітана Капітанича Цавлик і Олеся наблизились майже водночас (Донч., VI, 1957, 38);

// Разом з тим.

Хороша, барвиста і водночас проста мова Івана Вазова зробила приступним його роман для найширших кіл читачів (Тич., III, 1957,406).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водночас — водно́ча́с прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. водночас — присл. У той самий час; одночасно; разом з тим. Любимський радів і водночас тривожився (Р.Іваничук); Буть агрономом і поетом, їй-богу, можна водночас (М.Рильський). Літературне слововживання
  3. водночас — Воднораз, одночасно, заразом, одним заходом <�рипом>, мов на команду. Словник синонімів Караванського
  4. водночас — присл. У той самий час; одночасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. водночас — ВОДНО́ЧА́С, присл. У той самий час; одночасно. Буть агрономом і поетом, Їй-богу, можна водночас (М. Рильський); До Капітана Капітанича Цавлик і Олеся наблизились майже водночас (О. Словник української мови у 20 томах
  6. водночас — див. тоді Словник синонімів Вусика
  7. водночас — ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Словник синонімів української мови
  8. водночас — Водно́час, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)