водночас

ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Гуцало); Молодиці наблизилися до Хариті.. — Ти що тут робиш, Харитю? — спитали разом (М. Коцюбинський); Напружились сталеві канати. Синхронно запрацювали лебідки (з газети); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (В. Гжицький); Вставали зрання і вирушали на Росаву, де ловили щук або лящів, а воднораз і міркували про будучину (В. Логвиненко); Обличчям до обличчя склонись, Хай сльози поллються в нас спільно (Леся Українка); Нараз все заворушилося: загриміли двері, заходили бійці, і мати вивела Орисю надвір (Григорій Тютюнник); Вітерець гойдає хмарку, Урожаї же побіжно... (Я. Шпорта).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водночас — водно́ча́с прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. водночас — присл. У той самий час; одночасно; разом з тим. Любимський радів і водночас тривожився (Р.Іваничук); Буть агрономом і поетом, їй-богу, можна водночас (М.Рильський). Літературне слововживання
  3. водночас — Воднораз, одночасно, заразом, одним заходом <�рипом>, мов на команду. Словник синонімів Караванського
  4. водночас — присл. У той самий час; одночасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. водночас — ВОДНО́ЧА́С, присл. У той самий час; одночасно. Буть агрономом і поетом, Їй-богу, можна водночас (М. Рильський); До Капітана Капітанича Цавлик і Олеся наблизились майже водночас (О. Словник української мови у 20 томах
  6. водночас — див. тоді Словник синонімів Вусика
  7. водночас — Водно́час, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. водночас — ВОДНО́ЧА́С, присл. У той самий час; одночасно. Буть агрономом і поетом, Їй-богу, можна водночас (Рильський, Поеми, 1957, 167); До Капітана Капітанича Цавлик і Олеся наблизились майже водночас (Донч., VI, 1957, 38); // Разом з тим. Словник української мови в 11 томах