возний
ВО́ЗНИЙ, ного, ч. Судовий урядовець у Польщі, Литовському князівстві й на Україні (до XIX ст.).
[Наталка:] Ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (Котл., II, 1953, 7);
Чи був ще в 1817-1818 роках возний — не знаю, у законах я не зміг знайти, коли цей титул скасовано (Мирний, V, 1955, 407).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- возний — Казенний посильний [XII] — нижчий службовець у державній установі [X] — нижчий службовець установи, казенний посильний [II,IV] — службовий посланець, нижчий службовець при якійсь установі, кур'єр [V] — судовий посланець, нижчий службовець в установі [VI] — судовий посланець [VII] Словник з творів Івана Франка
- возний — -ного, ч. Судовий урядовець у Польщі, Великому князівстві Литовському та Україні (до 19 ст.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- возний — ВО́ЗНИЙ, ного, ч., іст. Судовий урядовець у Польщі, Литовському князівстві та в Україні (до XIX ст.). [Наталка:] Ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (І. Словник української мови у 20 томах
- Возний — Во́зний прізвище Орфографічний словник української мови
- возний — возний, возний енерал судовий виконавець, офіційний свідок гродського і земського повітових судів Словник застарілих та маловживаних слів
- возний — Судовий урядовець у Польщі, Вел. князівстві Литовському та Україні (до XIX ст.); в Україні в. були при Генеральному суді (генеральний в.), полкових, сотенних та ін. судах;... Універсальний словник-енциклопедія
- возний — Возний, -ного м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48. Словник української мови Грінченка