1. Словник української мови в 11 томах

волога

ВОЛО́ГА, и, ж. Рідина, яка міститься в чому-небудь.

Вони з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, ..затримали, вологу, підготували насіння (Ю. Янов., II, 1954, 128);

Я уявляю собі, як жовте, ніжне коріння оживає, починає пити вологу й жене сік угору (Донч., V, 1957, 213);

// Про сльози.

Очі [Храпкова] туманом, вологою бралися (Ле, Міжгір’я, 1953, 391);

Зрадлива волога у куточках очей не дала всього вимовити (Донч., І, 1956, 425);

// Випари, вогкість.

Повітря насичене вологою (Чорн., Визвол. земля, 1950, 150);

Де волога, там найчастіше бувають слимаки (Шкідн. поля.., 1949, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волога — воло́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. волога — (землі) обр. соки; У ФР. рідина; (у повітрі) ВОЛОГІСТЬ, випари. Словник синонімів Караванського
  3. волога — [волога] -гие, д. і м. -оз'і Орфоепічний словник української мови
  4. волога — Влага — moisture — Feuchtigkeit, Nässe — власне вода, що міститься в речовині, напр., мінералі в його природному стані і не відділяється від його частинок без прикладення зовнішніх зусиль. Розрізняють такі види... Гірничий енциклопедичний словник
  5. волога — -и, ж. Рідина, яка міститься в чому-небудь. || Про сльози. || Випари, вогкість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. волога — ВОЛО́ГА, и, ж. 1. Рідина, яка міститься в чому-небудь. Я уявляю собі, як жовте, ніжне коріння оживає, починає пити вологу й жене сік угору (О. Словник української мови у 20 томах
  7. волога — ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГА рідше. Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Словник синонімів української мови
  8. волога — Волога, -ги ж. Влага. Аф. 320. Словник української мови Грінченка