волога
ВОЛО́ГА, и, ж.
1. Рідина, яка міститься в чому-небудь.
Я уявляю собі, як жовте, ніжне коріння оживає, починає пити вологу й жене сік угору (О. Донченко);
Соковиті рослини, які ще недавно поїли атмосферу киснем, змінювались сухими, колючими травами з довжелезним корінням, що пробиралося все глибше в товщу ґрунту, шукаючи вологи (М. Білкун);
// Випари, вогкість.
Повітря насичене вологою (С. Чорнобривець);
Де волога, там найчастіше бувають слимаки (з наук. літ.).
2. перен. Сльози (див. сльоза́ 1).
Очі [Храпкова] туманом, вологою бралися (Іван Ле);
Зрадлива волога у куточках очей не дала всього вимовити (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волога — воло́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- волога — (землі) обр. соки; У ФР. рідина; (у повітрі) ВОЛОГІСТЬ, випари. Словник синонімів Караванського
- волога — [волога] -гие, д. і м. -оз'і Орфоепічний словник української мови
- волога — Влага — moisture — Feuchtigkeit, Nässe — власне вода, що міститься в речовині, напр., мінералі в його природному стані і не відділяється від його частинок без прикладення зовнішніх зусиль. Розрізняють такі види... Гірничий енциклопедичний словник
- волога — -и, ж. Рідина, яка міститься в чому-небудь. || Про сльози. || Випари, вогкість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волога — ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГА рідше. Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Словник синонімів української мови
- волога — ВОЛО́ГА, и, ж. Рідина, яка міститься в чому-небудь. Вони з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, ..затримали, вологу, підготували насіння (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- волога — Волога, -ги ж. Влага. Аф. 320. Словник української мови Грінченка