1. Словник української мови в 11 томах

воложистий

ВОЛО́ЖИСТИЙ, а, е. Який містить у собі вологу або покритий нею.

Падав липкий і воложистий сніг (Рибак, Що сталося.., 1947, 150);

Настя і Максим воложистими луками пройшли до річки (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воложистий — воло́жистий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. воложистий — -а, -е. Який містить вологу або покритий нею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воложистий — ВОЛО́ЖИСТИЙ, а, е. Який містить вологу або просякнутий нею. Падав липкий і воложистий сніг (Н. Рибак); Настя і Максим воложистими луками пройшли до річки (І. Цюпа); Воложистий режим приміщення визначається відносною вологістю (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. воложистий — ВОЛО́ГИЙ (насичений або покритий вологою), ВО́ГКИЙ, СИРИ́Й, ВОЛО́ЖИСТИЙ, ВІ́ЛЬГИЙ рідше, ВІЛЬГО́ТНИЙ рідше; ПІТНИ́Й (покритий потом). Пісок на березі вологий і м'яко вгинається під ногами (Я. Гримайло); Шура зайшла в свою вогку землянку (О. Словник синонімів української мови