волосінь
ВОЛОСІ́НЬ, і, ж.
1. Те саме, що волоси́на.
Над засохлим мулом.. ще й кінську волосінь, як антену, наплутано, — тією волосінню ластівка малят своїх прив’язує, щоб не повипадали з гнізда (Гончар, Тронка, 1963, 40);
*Образно. Через просіку перелетіла довга сива волосінь павутини (Донч., IV, 1957, 42).
2. збірн. Те саме, що во́лос 3.
Вуси в його стриміли над губою, ніби щітка з товстої волосіні (Н.-Лев., IV, 1956, 41);
Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то.. ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки (Фр., VIII, 1952, 348);
// Довгі волосинки овечої вовни, з яких прядуть тонкі вовняні нитки.
В мене плахта з волосіні (Сл. Гр.).
3. Прив’язана до вудлища довга міцна нитка (з волосин коня, шовку, капрону і т. ін.), на кінці якої прикріплений риболовецький гачок.
Запускали волосінь в глибину; і коли риба клювала, волосінь билась на пальці, як живчик (Коцюб., II, 1955, 300);
А волосінь у мене у двадцять волосин, та ще з якого жеребця! (Вишня, ІІ, 1956, 240).
Значення в інших словниках
- волосінь — волосі́нь 1 іменник жіночого роду волосина; нитка волосі́нь 2 іменник жіночого роду шерсть Орфографічний словник української мови
- волосінь — -і, ж. 1》 Те саме, що волосина. 2》 збірн. Те саме, що волос 3). || Довгі волосинки овечої вовни, з яких прядуть тонкі вовняні нитки. 3》 Прив'язана до вудлища довга міцна нитка (з волосин коня, шовку і т. ін.), на кінці якої прикріплено риболовецький гачок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волосінь — ВОЛОСІ́НЬ, і, ж. 1. Те саме, що волоси́на. Над засохлим мулом .. ще й кінську волосінь, як антену, наплутано, – тією волосінню ластівка малят своїх прив'язує, щоб не повипадали з гнізда (О. Словник української мови у 20 томах
- волосінь — див. волосся Словник синонімів Вусика
- волосінь — ВОЛОСИ́НА, ВО́ЛОС, ВОЛОСІ́НЬ (звич. довга і цупка). В розкішних русявих косах вже блищали сиві волосини (І. Нечуй-Левицький); Почав (Назар) сивим волосом, як сніжком, присипатись (Марко Вовчок); Данило випрохав кінського волосу у жокеїв (Ю. Словник синонімів української мови
- волосінь — Волосі́нь, -се́ні, -се́ні, -сі́нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- волосінь — Волосінь, -ні ж. 1) Конскій волосъ. 2) Леса изъ конскаго волоса. 3) Болѣе длинныя нити овечьей шерсти, изъ которыхъ получаются сравнительно тонкія нити. В мене плахта з волосіні. н. п. Словник української мови Грінченка