волот
ВО́ЛОТ, а, ч. Те саме, що во́лоть.
Як миша їсть волот, так буде хліб дорог (Номис, 1864, № 313);
Достигали врожайні проса, обважнів рясний волот (Горд., II, 1959, 146).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волот — во́лот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- волот — -а, ч. Те саме, що волоть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волот — ВО́ЛОТ, а, ч., розм. Те саме, що во́лоть. Як миша їсть волот, так буде хліб дорог [дорогий] (Номис); Достигали врожайні проса, обважнів рясний волот (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
- волот — ВО́ЛОТЬ (дрібні колоски, їх цвіт і зерно на одному стеблі), ВО́ЛОТ збірн., ВОЛО́ТТЯ, КИ́ТИЦЯ, СУЛТА́Н, МІТЕ́ЛКА (про очерет, просо); КУНИ́ЦЯ рідше, КУНЯ́ діал. (про очерет). Видався паркий ранок, і коноплі пахтіли на всю низину, викинули волоть проса (К. Словник синонімів української мови
- волот — Во́лот, -та; во́лоти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)