1. Словник української мови в 11 томах

волоток

ВОЛОТО́К, тка, ч. Зменш. до во́лот.

Цвіли [очерети], повикидавши свої пухкі, кучеряві волотки, легенькі, як пух (Н.-Лев., III, 1956, 342);

В невисокому, але чистому, з повними волотками просі жагуче підпадьомкали перепелиці (Коз., Нові Потоки, 1948, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волоток — волото́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. волоток — -тка, ч. Зменш. до волот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волоток — ВОЛОТО́К, тка́, ч. Зменш. до во́лот. Цвіли [очерети], повикидавши свої пухкі, кучеряві волотки, легенькі, як пух (І. Нечуй-Левицький); В невисокому, але чистому, з повними волотками просі жагуче підпадьомкали перепелиці (В. Словник української мови у 20 томах
  4. волоток — див. багато; гроно Словник синонімів Вусика