1. Словник української мови в 11 томах

воління

ВОЛІ́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що бажа́ння 1.

Хіба є межа людському волінню, людським можливостям? (Ткач, Моряки, 1948, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воління — волі́ння іменник середнього роду бажання рідко Орфографічний словник української мови
  2. воління — -я, с., рідко. Те саме, що бажання 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воління — ВОЛІ́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що бажа́ння 1. Хіба є межа людському волінню, людським можливостям? (Д. Ткач); Хай пощезає час, аби в безчассі я вдруге міг постати, коли всі воління вщухли (В. Стус); Символізм... Словник української мови у 20 томах