ворожда
ВОРОЖДА́, и, ж., поет., рідко. Те саме, що ворожне́ча.
Прийде день великої відради: Чоловіцтво, змучене украй, Ворожду закине братства ради (Граб., І, 1959, 120);
[Хорілуна:] Тигри навколо снують. Лагідно муркають: Тут ворожди нема. Тільки любов сама (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 460).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворожда — ворожда́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- ворожда — -и, ж., поет., рідко. Те саме, що ворожнеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ворожда — ВОРОЖДА́, и́, ж., поет., рідко. Те саме, що ворожне́ча. Прийде день великої відради: Чоловіцтво, змучене украй, Ворожду закине братства ради (П. Грабовський); [Хорілуна:] Тигри навколо снують. Лагідно муркають: Тут ворожди нема. Тільки любов сама (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете). Словник української мови у 20 томах
- ворожда — ВОРОГУВА́ННЯ (ворожі стосунки), ВОРОЖНЕ́ЧА, ВОРОЖДА́ поет. рідше, ПРОТИСТОЯ́ННЯ, АНТАГОНІ́ЗМ. На зміну державній єдності (Київської Русі) прийшло ворогування удільних князів (О. Довженко); Вже давно між хлопцями точилася ворожнеча (К. Словник синонімів української мови