воскреслий
ВОСКРЕ́СЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до воскре́снути 1, 2.
Втративши цікавість до воскреслого з мертвих Панька,.. всі [козаки] одвернулись од нього (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 423);
// У знач. прикм.
Грали трагедію "Страждання Христові",.. міф про померлого й воскреслого бога (Тулуб, Людолови, І, 1957, 150);
Воскресле почуття людської гідності, радість перемоги й радянської спортивної гордості раптом охопили нас (Ю. Янов., І, 1958, 488).
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що скре́слий.
В темряві ночі шумить воскресла річка (Коцюб., II, 1955, 261).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воскреслий — воскре́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- воскреслий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до воскреснути 1), 2). || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що скреслий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воскреслий — ВОСКРЕ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до воскре́снути 1, 2. Він [Ісус Христос] з'явився Одинадцятьом [апостолам] .. і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах