1. Словник української мови в 11 томах

воєводство

ВОЄВО́ДСТВО, а, с.

1. Велика адміністративно-територіальна одиниця Польської Народної Республіки.

2. іст. Округ, яким керував воєвода.

Зайняли [магнати] пануюче становище в політичному житті і Литовської держави в цілому, і окремих її провінцій — воєводств, що ділилися на повіти (Іст. УРСР, І, 1953, 154);

Місце для хутора Верига вибрав на кордоні Київського воєводства (Панч, III, 1956, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воєводство — воєво́дство іменник середнього роду область Орфографічний словник української мови
  2. воєводство — [войеиводзство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. воєводство — -а, с. 1》 Велика адміністративно-територіальна одиниця Польщі. 2》 іст. Округ, яким керував воєвода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. воєводство — ВОЄВО́ДСТВО, а, с. 1. Велика адміністративно-територіальна одиниця в давній і сучасній Польщі. Пішов [Сидір] на заробітки, може, у польські воєводства, а може, у Чехію чи Німеччину (М. Словник української мови у 20 томах
  5. воєводство — Найбільша адміністративно-територіяльна одиниця Речі Посполитої; поділялося на повіти Словник застарілих та маловживаних слів
  6. воєводство — Воєводство, -ва с. Воеводство. Желех. Словник української мови Грінченка