1. Словник української мови в 11 томах

воєводити

ВОЄВО́ДИТИ, джу, диш, недок., заст. Бути, служити воєводою;

// Керувати, управляти військом, битвою.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воєводити — воєво́дити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. воєводити — -джу, -диш, недок., заст. Бути, служити воєводою. || Керувати, управляти військом, битвою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воєводити — ВОЄВО́ДИТИ, джу, диш, недок., іст. Бути, служити воєводою. Добриня нічого в них не вимагав, а просив, щоб дали йому з сестрою Малушею якусь хижу... – Ти що ж? Воєводити думаєш? – запитав Радко. – Ні, воєводо, – відповів Добриня (С. Словник української мови у 20 томах