воєводити
воєво́дити
-джу, -диш, недок., заст.
Бути, служити воєводою.
|| Керувати, управляти військом, битвою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воєводити — воєво́дити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- воєводити — ВОЄВО́ДИТИ, джу, диш, недок., іст. Бути, служити воєводою. Добриня нічого в них не вимагав, а просив, щоб дали йому з сестрою Малушею якусь хижу... – Ти що ж? Воєводити думаєш? – запитав Радко. – Ні, воєводо, – відповів Добриня (С. Словник української мови у 20 томах
- воєводити — ВОЄВО́ДИТИ, джу, диш, недок., заст. Бути, служити воєводою; // Керувати, управляти військом, битвою. Словник української мови в 11 томах