1. Словник української мови в 11 томах

воєводин

ВОЄВО́ДИН, а, е, іст. Належний воєводі.

Права рука воєводина безсило повисла (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воєводин — воєво́дин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. воєводин — -а, е, іст. Належний воєводі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воєводин — ВОЄВО́ДИН, а, е, іст. Прикм. до воєво́да; належний воєводі. Права рука воєводина безсило повисла (І. Кочерга); Воєводин палац. Вечір (А. Словник української мови у 20 томах