впоперек

ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК), присл.

1. По ширині чого-небудь; у ширину; протилежне вздовж, вподовж.

Паляник і Паляничиха пішли з Оленою у садок, обійшли його двічі кругом, перейшли вздовж і впоперек (Н.-Лев., II, 1956, 83);

Не умовляючись, перейшли шлях упоперек і пішли стежиною поміж сіножатями (Вільде, Сестри.., 1958, 397);

Дмитро на війні бачив багато таких вайлуватих Михасів, Іванів, Федорів, у яких часом пілотка була одягнена на голові впоперек, але в бою вони були справжніми левами (Автом., Щастя.., 1959, 32).

2. перен. Не так, як треба; протилежно, неузгоджено.

Вова з Муляром.. п’яними голосами впоперек один одному тягли якусь пісню (Вас., І, 1959, 93);

// Наперекір, усупереч чому-небудь.

[Василь:] Домахо! За віщо моя мати так зненавиділа тебе? Чи ти їм що упоперек сказала? (Кроп., II, 1958, 130);

— Це ж такий, що слово впоперек скажеш — і задушить на дорозі (Тют., Вир, 1964, 442).

3. у знач. прийм., з род. в. Уживається при означенні напряму за шириною чого-небудь.

Осяяні віконечка весело всміхалися з-під чорних стріх і кидали впоперек вулиці ясні смуги свого білястого світла (Гр., II, 1963, 341);

Ванько, не дочекавшись батька, заснув упоперек ліжка (Панч, II, 1956, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впоперек — впо́перек прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. впоперек — ВПОПЕРЕК (УПОПЕРЕК) – В (У) ПОПЕРЕК Впоперек (упоперек), присл. По ширині чогось, уширину; переносно – не так, як треба. Величезна яскрава зоря перечеркнула небо впоперек (В.Собко); Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Б. Літературне слововживання
  3. впоперек — [ўпопеиреик] = упоперек присл. Орфоепічний словник української мови
  4. впоперек — (упоперек), присл. 1》 По ширині чого-небудь; у ширину; прот. вздовж, вподовж. 2》 перен. Не так, як треба; протилежно, неузгоджено. || Наперекір, усупереч чому-небудь. 3》 у знач. прийм., з род. в. Уживається на означення напряму за шириною чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. впоперек — ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК), присл. 1. По ширині чого-небудь; у ширину; протилежне вздовж, вподовж. Не умовляючись, перейшли шлях упоперек і пішли стежиною поміж сіножатями (Ірина Вільде); Дмитро на війні бачив багато таких вайлуватих Михасів, Іванів... Словник української мови у 20 томах
  6. впоперек — (і) вздовж (вдовж) і впо́перек. 1. У всіх напрямках, скрізь. Голодний Степ засновано вздовж і впоперек іригаційною сіткою (Іван Ле); Все життя його пройшло на Сивашах, вздовж і впоперек сходив він оте мертве гниле море... (О. Фразеологічний словник української мови
  7. впоперек — НАПЕРЕКІ́Р (усупереч бажанню кого-небудь), НАСУ́ПРОТИ розм.; НАВПАКИ́, ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК) розм., НА́КРИ́ВО розм., НА́СТОРЧ розм., ПОПЕРЕ́К розм. (перев. із сл. говорити, сказати і т. ін.); НА ЗЛО́ (щоб завдати кому-небудь неприємностей). Словник синонімів української мови
  8. впоперек — Впо́перек, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)