1. Словник української мови в 11 томах

вправність

ВПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. впра́вний¹.

З погляду формального мусимо визнати у Масляка велику вправність у віршуванні (Фр., XVI, 1955, 107);

Навчись майстерності такій, щоб у твоїй руці легкій з’явилась вправність і завжди був точний зір в очах (Уп., Вітчизна миру, 1951, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вправність — впра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вправність — -ності, ж. Властивість за знач. вправний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вправність — ВПРА́ВНІСТЬ (УПРА́ВНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. впра́вний. З погляду формального мусимо визнати у Масляка велику вправність у віршуванні (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вправність — МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна. Словник синонімів української мови