1. Словник української мови в 11 томах

вправно

ВПРА́ВНО. Присл. до впра́вний¹.

Вони грали увертюру з "Норми" в чотири руки; грали вправно, старанно (Л. Укр., III, 1952, 525);

Коваль вправно орудував молотком (Горд., II, 1959, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вправно — впра́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вправно — Присл. до вправний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вправно — ВПРА́ВНО (УПРА́ВНО). Присл. до впра́вний. Вони грали увертюру з “Норми” в чотири руки; грали вправно, старанно (Леся Українка); Коваль вправно орудував молотком (К. Гордієнко); До нього [Сірка] по чорному схилу котилася .. Словник української мови у 20 томах