1. Словник української мови в 11 томах

вправлятися

ВПРАВЛЯ́ТИСЯ¹ (УПРАВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., ВПРА́ВИТИСЯ, иться, док.

1. мед. Ставати вправленим.

2. тільки недок. Пас. до вправля́ти¹.

ВПРАВЛЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, недок., у чому.

1. також із чого. Розвивати в собі певні якості, навички систематичною працею, тренуванням.

— Я дуже зайнятий студіями… Крім того, даю лекції, вправляюсь сам багато в музиці… (Коб., III, 1956, 91);

— Патер Алоїзій навмисне водить мене до Жолкєвських вправлятися з латині (Тулуб, Людолови, І, 1957, 144);

Дехто спав, інші вправлялися в стрільбі (Воскр., Весна.., 1939, 59);

// Робити певні вправи на спортивних приладах.

Юрко пішов у фізкультурний зал, де на трапеціях і брусах вправлялися школярі (Донч., IV, 1957, 361).

2. ірон. Займатися чим-небудь.

Вони [куркулі] вже, напевно, десь там стоять на могилі, позадиравши голови, і справляються в саркастичних дотепах… (Довж., I, 1958, 82).

ВПРАВЛЯ́ТИСЯ³ див. управля́тися¹.

ВПРА́ВНИЙ² див. упра́вний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вправлятися — вправля́тися 1 дієслово недоконаного виду ставати вправленим вправля́тися 2 дієслово недоконаного виду тренуватися; займатися чим-небудь вправля́тися 3 дієслово недоконаного виду встигати, могти щось виконати Орфографічний словник української мови
  2. вправлятися — Тренуватися, практикуватися, удосконалюватися, набивати руку. Словник синонімів Караванського
  3. вправлятися — [ўпраўл'атиес'а] = управлятися II -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а (доводити до ладу) Орфоепічний словник української мови
  4. вправлятися — I (управлятися), -яється, недок., вправитися, -иться, док. 1》 мед.Ставати вправленим. 2》 тільки недок. Пас. до вправляти I. II -яюся, -яєшся, недок., у чому. 1》 також із чого. Розвивати в собі певні якості, навички систематичною працею, тренуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вправлятися — ВПРАВЛЯ́ТИСЯ¹ (УПРАВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., ВПРА́ВИТИСЯ (УПРА́ВИТИСЯ), иться, док. 1. мед. Ставати вправленим. Лікар знав про спосіб вправлення плеча, коли потерпілого укладають на стіл на бік хворої руки, яка, звисаючи з краю стола... Словник української мови у 20 томах
  6. вправлятися — ТРЕНУВА́ТИСЯ (тренувати себе); ВПРАВЛЯ́ТИСЯ, ПРАКТИКУВА́ТИСЯ (роблячи вправи на спортивних знаряддях). (Журавель:) Тодосю! Ти що тут робиш? (Баклажаненко:) Тренуюсь (І. Словник синонімів української мови
  7. вправлятися — Вправля́тися, -вля́юся, -вля́єшся; впра́витися, -влюся, -вишся, -вляться з чим, у чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)