вробити

ВРОБИ́ТИ¹ див. вробля́ти¹.

ВРОБИ́ТИ² див. уроби́ти¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вробити — вроби́ти 1 дієслово доконаного виду вставити в що-небудь, укріплюючи вроби́ти 2 дієслово доконаного виду виконати певну роботу розм. Орфографічний словник української мови
  2. вробити — I див. вробляти I. II див. уробити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вробити — ВРОБИ́ТИ¹ див. вробля́ти¹. ВРОБИ́ТИ² див. уроби́ти². ВРОБИ́ТИ³ див. уробля́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вробити — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови