1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вробити

вроби́ти

I див. вробляти I.

II див. уробити I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вробити — вроби́ти 1 дієслово доконаного виду вставити в що-небудь, укріплюючи вроби́ти 2 дієслово доконаного виду виконати певну роботу розм. Орфографічний словник української мови
  2. вробити — ВРОБИ́ТИ¹ див. вробля́ти¹. ВРОБИ́ТИ² див. уроби́ти². ВРОБИ́ТИ³ див. уробля́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  3. вробити — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  4. вробити — ВРОБИ́ТИ¹ див. вробля́ти¹. ВРОБИ́ТИ² див. уроби́ти¹. Словник української мови в 11 томах