1. Словник української мови в 11 томах

вродливець

ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ), вця, ч. Те саме, що кра́сень 1.

— Мій побратим зветься Устимом Васильовичем, перший комуніст і найкращий парубок на всі довколишні села — вродливець та й годі! (Стельмах, Прарда.., 1961, 131);

— Даю голову на відруб, що з ними [бійцями полку] нічого поганого не трапилось, — запевнив Павка Македон, оптиміст і вродливець (Гончар, III, 1959, 435).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вродливець — вродли́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вродливець — (уродливець), -вця, ч. Те саме, що красень 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вродливець — ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ), вця, ч. Те саме, що кра́сень 1. – Мій побратим зветься Устимом Васильовичем, .. найкращий парубок на всі довколишні села – вродливець та й годі! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вродливець — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  5. вродливець — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину). Словник синонімів української мови