вродливий
ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), а, е.
1. Який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий.
Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис, 1864, № 1673);
— Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене? (Котл., І, 1952, 207);
У Брянського юнацьке вродливе обличчя з тонкими рисами (Гончар, І, 1954, 19).
2. рідко. Який добре вродив.
Снопи великі, жито вродливе (Фр., III, 1950, 206).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вродливий — вродли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- вродливий — Гарний <�на вроду>, гожий, красний, лепський, флк. хороший, д. хупавий, сил. прегарний, прекрасний, прехороший, хороший-прехороший. Словник синонімів Караванського
- вродливий — (уродливий), -а, -е. 1》 Який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий. 2》 рідко. Який добре вродив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вродливий — ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), а, е. 1. Який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис); – Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене? (І. Словник української мови у 20 томах
- вродливий — Бездоганний, благовидий, благовидний, благоліпний (заст.), благообразний, божественний, виплеканий, випещений, витончений, вишуканий, вродливець, гармонійний, гарненький, гарнесенький, гарний, гарний-розгарний, гарнісінький, гарнюсінький... Словник синонімів Вусика
- вродливий — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови