вродливий

Значення в інших словниках

1. вродливий — вродли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. вродливий — Гарний <�на вроду>, гожий, красний, лепський, флк. хороший, д. хупавий, сил. прегарний, прекрасний, прехороший, хороший-прехороший. Словник синонімів Караванського
3. вродливий — ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), а, е. 1. Який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис); – Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене? (І. Словник української мови у 20 томах
4. вродливий — Бездоганний, благовидий, благовидний, благоліпний (заст.), благообразний, божественний, виплеканий, випещений, витончений, вишуканий, вродливець, гармонійний, гарненький, гарнесенький, гарний, гарний-розгарний, гарнісінький, гарнюсінький... Словник синонімів Вусика
5. вродливий — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
6. вродливий — ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), а, е. 1. Який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис, 1864, № 1673); — Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене?... Словник української мови в 11 томах