врубівка
ВРУ́БІВКА, и, ж., гірн., розм. Врубова машина.
Уже встигла доповісти, скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти, вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого добра (Ю. Янов., II, 1954, 133);
Доки ви своїм обушком тяп-ляп, — я своєю врубівкою тонну та тонну (Вишня, І, 1956, 257).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- врубівка — вру́бівка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- врубівка — -и, ж., гірн., розм. Врубова машина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- врубівка — ВРУ́БІВКА, и, ж., розм. Врубова машина. Доки ви своїм обушком тяп-ляп, – я своєю врубівкою тонну та тонну (Остап Вишня); Уже встигла доповісти, скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти, вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого добра (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах