1. Словник української мови в 11 томах

всеблагий

ВСЕБЛАГИ́Й, го́го, ч., заст. Бог.

Трудящим людям, всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу низпошли! (Шевч., ІІ, 1953, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всеблагий — всеблаги́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. всеблагий — (усеблагий), -гого, ч. Бог. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всеблагий — ВСЕБЛАГИ́Й (УСЕБЛАГИ́Й), а, е. 1. Благий, добрий, лагідний до всіх. Все на світі має своє місце і свою функцію, не виключаючи самого Господа Бога. Функція Бога – бути всемогутнім, усезнаючим, усеблагим (В. Словник української мови у 20 томах
  4. всеблагий — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк. Словник синонімів української мови