всеблагий

ВСЕБЛАГИ́Й (УСЕБЛАГИ́Й), а, е.

1. Благий, добрий, лагідний до всіх.

Все на світі має своє місце і свою функцію, не виключаючи самого Господа Бога. Функція Бога – бути всемогутнім, усезнаючим, усеблагим (В. Винниченко);

Невже всеблагий Бог може бути гірший від людей? (О. Бердник);

І прибуває тоді до тебе воєвода чи тіун і доповідає, що Харько з Вовчої Пущі, який має число таке й отаке, лихословив про всеблагого князя нашого (П. Загребельний).

2. у знач. ім. Всеблаги́й, го́го, ч. (з великої літери). У християнстві – одне з найменувань Бога.

Трудящим людям, Всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу низпошли! (Т. Шевченко);

Даруй, Всеблагий, благаю Тебе, даруй мені милосердя (І. Драч).