всеблагість

ВСЕБЛА́ГІСТЬ (УСЕБЛА́ГІСТЬ), гості, ж.

Властивість за знач. всеблаги́й 1.

Тоді подумай: чи може всеблагість і любов творити світ, в якому знемагають міріади тварин і людей, поїдають одне одного і умножають з дня в день океан зла і муки? (О. Бердник);

Маючи християнську свідомість, Шевченко, безумовно, визнавав могутність і всеблагість Бога (із журн.).